Публікації

Нарахування астренту може бути припинено у випадку об’єктивної неможливості виконання боржником своїх зобов’язань.

Нещодавно члени робочої групи щодо рекодифікації (оновлення) цивільного законодавства України опублікували Концепцію оновлення Цивільного кодексу України. Її автори пропонують, зокрема, доповнити Цивільний Кодекс України положеннями про судову неустойку (астрент), згідно з якими суд може за вимогою позивача зобов’язати відповідача виплатити на користь позивача грошову суму, якщо відповідач не виконає рішення суду, повідомляє Pravo.ua.

Як зазначає приватний виконавець, к.ю.н. Андрій Авторгов, сутність астренту полягає в покладенні обов’язку грошового відшкодування шкоди, заподіяної невиконанням судового рішення, з метою подолання спротиву недобросовісного боржника. Так, астрент не є заходом примусового виконання або способом виконання рішення, а є засобом тиску на боржника з метою спонукання останнього до виконання свого обов’язку, визначеного судом, та полягає в присудженні до сплати боржником грошової суми, яка встановлюється судом на одиницю часу прострочення виконання судового рішення (день, тиждень, місяць) до повного його виконання.

Нарахування астренту може бути припинено у випадку об’єктивної неможливості виконання боржником своїх зобов’язань.

На думку експерта, запровадження повноцінного астренту у вітчизняному законодавстві є вкрай необхідним насамперед щодо рішень про виконання зобов’язання в натурі, виселення, вселення, рішень, які зобов’язують боржника вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення.

Який інструментарій нині має виконавець, щоб змусити боржника виконати рішення зобов’язального характеру?

Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника — фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн), на посадових осіб — 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 грн), на боржника — юридичну особу — 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 грн) та встановлює новий строк виконання (ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі.

Експерт зазначив, що щоденний (щотижневий, щомісячний) астрент може стати для боржника більш вагомим та переконливим аргументом, аніж розмір штрафу, передбачений чинною редакцію Закону України «Про виконавче провадження», який можна накласти лише двічі. Результатом має стати те, що невиконання судового рішення стане фінансово обтяжливим для боржника.

«На практиці це має бути так: не бажаєш добровільно виконувати судове рішення про перенесення паркану в «сусідському» спорі, будеш сплачувати на користь сусіда по 500 гривень на день за його невиконання, а виконавець буде цю суму одразу ж стягувати. У результаті і рішення буде виконано, і стягнуто астрент.

Можливо, є дискусійним питання запровадження астренту в сімейних та трудових спорах – щодо рішень про визначення порядку побачення з дитиною, поновлення на роботі тощо. Водночас, зважаючи на труднощі з їх виконанням та неможливість виконати такі рішення без участі боржника, може, саме загроза астренту стане дієвим «стимулом» для боржників і в таких категоріях справ», – зазначив Андрій Авторгов.

За його словами, запроваджуючи астрент у вітчизняному законодавстві, потрібно також подбати про те, щоб він не став «мертвою» нормою та щоб процедура його присудження була досить простою. Виважено слід підходити і до визначення його розміру.

https://borgexpert.com/news/iak-zmusyty-borzhnyka-vykonaty-svoie-zobov-iazannia-ekspert