Постанова КЦС ВС від 14.03.2024 № 824/2/22
Тлумачення ст. 261 ЦПК України з урахуванням принципу розумності та «методу чесного читання» свідчить, що у ч. 1 ст. 261 ЦПК України передбачено загальне правило для всіх судових рішень, які постановлюються у формі ухвали. Ухвала суду набирає законної сили за правилами, передбаченим для рішення суду (ст. 273 ЦПК України), тільки в тому випадку, коли для конкретного виду ухвал це прямо передбачено процесуальним законом (статті 460, 479, 480, 487 ЦПК України). Можливість апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції при цьому значення не має і на момент набрання нею законної сили не впливає.
Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Частиною п`ятою статті 432 ЦПК України визначено, що ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому листі або визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями) (стаття 261 ЦПК України).
Тлумачення статті 261 ЦПК України з урахуванням принципу розумності та «методу чесного читання» свідчить, що
у частині першій статті 261 ЦПК України передбачено загальне правило для всіх судових рішень, які постановлюються у формі ухвали. Ухвала суду набирає законної сили за правилами, передбаченим для рішення суду (стаття 273 ЦПК України), тільки в тому випадку, коли для конкретного виду ухвал це прямо передбачено процесуальним законом (статті 460, 479, 480, 487 ЦПК України). Можливість апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції при цьому значення не має і на момент набрання нею законної сили не впливає;
ухвала суду за результатами розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (стаття 432 ЦПК України), набирає законної сили за правилами статті 261 ЦПК України.Нормами розділу VІ ЦПК України «Процесуальні питання, пов?язані з виконанням судових рішень
у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» не встановлено іншого порядку набрання законної сили ухвалами, які постановляються за результатом розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічні висновки щодо строку і порядку набрання ухвалами законної сили наведені також у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11 квітня 2019 року у справі № 910/6543/18 та від
30 березня 2020 року у справі № 910/6543/18, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 квітня 2022 року у справі № 580/3356/20 (адміністративне провадження № К/9901/31235/20) та
у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 12 січня 2023 року у справі № 761/13085/14-ц (провадження № 61-6496св21) та від 30 січня 2023 року у справі № 501/3311/21 (провадження № 61-9509св22).
Київський апеляційний суд, приймаючи оскаржувану ухвалу за результатами розгляду скарги, наведеного не врахував та зробив неправильний висновок про незаконність винесених приватним виконавцем постанов від 28 липня 2023 року про поновлення вчинення виконавчих дій і арешт коштів боржника, оскільки ухвала суду за результатом розгляду заяви про визнання виконавчого листа такими, що не підлягає виконанню (стаття 432 ЦПК України), набирає законної сили за правилами статті 261 ЦПК України, тобто негайно після її проголошення, оскільки нормами розділу VІ ЦПК України «Процесуальні питання, пов?язані
з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» не встановлено іншого порядку набрання законної сили ухвалами, які постановляються за наслідками розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а можливість апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції при цьому значення не має і на момент набрання нею законної сили не впливає.
Оскільки ухвала Київського апеляційного суду від 26 липня 2023 року набрала законної сили відповідно до статті 261 ЦПК України, тобто з моменту її прийняття, що також встановлено постановою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року
у справі № 824/2/22 (провадження № 61-11769ав23), немає підстав уважати, що постанови приватного виконавця від 28 липня 2023 року про поновлення виконавчого провадження та арешт коштів боржника були винесені з порушенням норм закону.
З огляду на викладене Київський апеляційний суд безпідставно задовольнив скаргу та скасував постанови приватного виконавця Авторгова А. М. від 28 липня 2023 року про поновлення виконавчого провадження та арешт коштів боржника, які були прийняті державним виконавцем в межах повноважень та з дотриманням норм закону.